Пророцтво про фараона

¹ І сталося за одина́дцятого року, третього місяця, першого дня місяця, було́ мені слово Господнє таке:

² „Сину лю́дський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та до його многолю́дства: До ко́го ти вподо́блюєшся в своїй ве́личі?

³ Ось Ашшу́р, кедр на Лива́ні, з прекрасними галу́зками, з тіни́стою гуща́виною, і високоро́слий, і аж між хмарами буде верхові́ття його.

⁴ Во́ди його ви́ховали, безо́дня його ви́кохала, — він річки́ свої попрова́див навколо свого наса́дження, а кана́ли свої посилав до всіх дерев польови́х.

⁵ Тому його зріст став вищий від усіх польови́х дерев, і помно́жилися галу́зки його, і від великої води його ві́ття повидо́вжувалось, коли ви́гнався він.

⁶ В його віттях ку́блилося все птаство небесне, а під його галузками родила ся всяка польова́ звірина́, а в його ті́ні сиділи всі числе́нні наро́ди.

⁷ І був він уродли́вий висото́ю свого зро́сту, довгото́ю галу́зок своїх, бо його корінь був при великих во́дах.

⁸ Ке́дри в Божому садку́ не були рівні йому, кипари́си не були́ подібні до галу́зок його, а плата́ни не були, як його ві́ття. Жодне дерево в Божому садку́ не було подібне до нього красо́ю своєю!

⁹ Я оздо́бив його рясното́ю галу́зок його, і йому за́здрили всі еде́нські дерева, що в Божому садку́.

¹⁰ Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти пови́щився зро́стом, і дав верхові́ття своє аж між хмари, і пови́щилося серце його, коли він став високим,

¹¹ то дай його в руку сильного з наро́дів, — він конче зробить йому за його беззако́ння, за це Я вигнав його!

¹² І ви́тяли його чужі, насильники наро́дів, і повідкида́ли його. На го́ри й на всі долини попа́дали галу́зки його, і було поламане ві́ття його по всіх потоках землі, а всі наро́ди землі повихо́дили з ті́ні його й покинули його.

¹³ Над його руїнами пробува́ло все небесне пта́ство, а при галу́ззях його була всяка польова́ звірина́,

¹⁴ щоб не пови́щувалися своїм зростом усі дере́ва при воді, і не давали свого верхові́ття поміж хмари, і не ставали у своїй ве́личі сильні між ними, що п'ють воду, бо всі вони ві́ддані смерті до підзе́много кра́ю серед лю́дських синів, до тих, хто схо́дить до могили.

¹⁵ Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шео́лу,¹ учинив Я жало́бу, закрив над ними безо́дню, затримав його річки́, і була стримана велика вода, і зате́мнив над ним Лівана, а всі польові́ дере́ва помлі́ли над ним.

1. Шеол — місце перебування померлих, той світ, грецьке: ад.

¹⁶ Від гуку упа́дку його Я вчинив тремтя́чими наро́ди, коли Я зни́зив його до шео́лу¹ з тими, що сходять до гро́бу. І поті́шилися в підзе́мному кра́ї всі еде́нські дере́ва, добі́рне та добре Лива́нське, всі, що п'ють воду.

1. Шеол — місце перебування померлих, той світ, грецьке: ад.

¹⁷ Також вони зійшли з ними до шео́лу¹, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники́, в його тіні серед наро́дів.

1. Шеол — місце перебування померлих, той світ, грецьке: ад.

¹⁸ До ко́го став ти так подібний у славі та в великості серед еде́нських дерев? І будеш ти знижений з еде́нськими дере́вами до підземного кра́ю, посеред необрі́занців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолю́дство його, говорить Господь Бог“.