Божий ковчег на своєму місці

¹ І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.

² І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.

³ І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.

⁴ І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:

⁵ Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.

⁶ А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.

Вдячний Давидів псалом

⁷ Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:

⁸ „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!

⁹ Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!

¹⁰ Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!

¹¹ Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!

¹² Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його

¹³ ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

¹⁴ Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

¹⁵ Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,

¹⁶ що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.

¹⁷ І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,

¹⁸ говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“

¹⁹ Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,

²⁰ і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.

²¹ Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

²² „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“

²³ Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!

²⁴ Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.

²⁵ Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!

²⁶ Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!

²⁷ Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.

²⁸ Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,

²⁹ дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!

³⁰ Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!

³¹ Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“

³² Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!

³³ Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.

³⁴ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

³⁵ І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!

³⁶ Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“

³⁷ І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,

³⁸ і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;

³⁹ а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,

⁴⁰ щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.

⁴¹ А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“

⁴² А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.

⁴³ І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.