Іса́к

¹ А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

² І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

³ І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

⁴ І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

⁵ А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

⁶ І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

⁷ І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

⁸ І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

Недоля Аґа́ри та Ізмаї́ла

⁹ І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

¹⁰ I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

¹¹ Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

¹² І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

¹³ І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

¹⁴ І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.¹

1. Беер-Шева — криниця присяги або криниця семи (овечок).

¹⁵ І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

¹⁶ І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

¹⁷ І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

¹⁸ Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

¹⁹ І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

²⁰ І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

²¹ І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

Умова між Авраамом та Авімеле́хом

²² І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

²³ А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

²⁴ І сказав Авраам: „Я присягаю!“

²⁵ І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

²⁶ І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

²⁷ І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

²⁸ І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

²⁹ І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

³⁰ А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

³¹ Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

³² І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

³³ А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

³⁴ І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.