reltext

Chapter 21

Пророцтво про муки Ісуса й Його славу

1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів.

2 Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!

3 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!

4 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!

5 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.

6 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.

7 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.

8 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!

9 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“

10 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!

11 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!

12 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!

13 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські1 бугаї́ обступи́ли мене,

  1. Башан — край в Трансйорданії, що славився своїми чередами.

14 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!

15 Я розлитий, немов та вода,1 і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.

  1. В єврейській мові „вода“ завжди слово множинне: majim, во́ди.

16 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.

17 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.

18 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!

19 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.

20 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!

21 Від меча збережи мою душу,1 одина́чку2 мою з руки пса!

  1. У біблійній мові слово „душа” часто визначає життя, або — я; „одиначка“, „убога“ — це синоніми душі
  2. У біблійній мові слово „душа” часто визначає життя, або — я; „одиначка“, „убога“ — це синоніми душі

22 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу1 мою — від рогів бу́йволів.

  1. У біблійній мові слово „душа” часто визначає життя, або — я; „одиначка“, „убога“ — це синоніми душі

23 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!

24 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,

25 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!

26 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —

27 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

28 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,

29 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!

30 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!

31 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.

32 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!