Послання св. апостола Павла до

колосян

Привіт колося́нам

¹ Павло, із волі Божої апо́стол Христа Ісуса, і брат Тимофі́й

² до святих і вірних братів у Христі, що в Коло́сах: благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого!

Зростаймо в пізна́нні Бога

³ Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, за́вжди за вас мо́лячись,

⁴ прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих

⁵ через надію, пригото́вану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові правди Єва́нгелії,

⁶ що до вас прибула́, і на ці́лому світі плодоно́сна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.

⁷ Отак ви і навчилися від Епа́фра, улю́бленого співробі́тника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

⁸ що й виявив нам про вашу духовну любов.

⁹ Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізна́ння волі Його були́ ви напо́внені всякою мудрістю й розумом духовним,

¹⁰ щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога,

¹¹ зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витрива́лости й довготерпі́ння з радістю,

¹² дя́куючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спа́дщині святих у світлі,

¹³ що визволив нас із вла́ди те́мряви й переставив нас до Царства Свого улю́бленого Сина,

¹⁴ в Якім маємо відку́плення і про́щення гріхів.

¹⁵ Він є образ невиди́мого Бога, ро́джений перш усякого тво́рива.

¹⁶ Бо то Ним ство́рено все на небі й на землі, види́ме й невиди́ме, чи то престоли, чи то госпо́дства, чи то влади, чи то начальства, — усе через Нього й для Нього створено!

¹⁷ А Він є перший від усього, і все в Нім стоїть.

¹⁸ І Він — Голова тіла, Церкви. Він початок, перворо́джений з мертвих, щоб у всьому Він мав пе́ршенство.

¹⁹ Бо вгодно було́, щоб у Нім перебува́ла вся повнота́,

²⁰ і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то зе́мне, чи то небесне.

²¹ І вас, що були́ колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,

²² тепер же примирив смертю в лю́дськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,

²³ якщо тільки пробува́єте в вірі тверді́ та ста́лі, і не відпадаєте від надії Єва́нгелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створі́нню під небом, якій я, Павло, став служи́телем.

Будьмо досконалі у Христі

²⁴ Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;

²⁵ якій я став служи́телем за Божим заря́дженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, —

²⁶ Таємницю, захо́вану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,

²⁷ що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона — Христос у вас, надія слави!

²⁸ Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній люди́ні й навчаючи кожну люди́ну всякої мудрости, щоб учинити кожну люди́ну досконалою в Христі.

²⁹ У то́му й працюю я, борючи́ся силою Його, яка сильно діє в мені.