З книги розкриваються шість печаток, і з'являються шість нещасть

¹ І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: „Підійди́!“

² І я глянув, — і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця́ йому да́но, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.

³ І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: „Підійди!“

⁴ І вийшов кінь другий, — червоний. А тому, хто на ньому сидів, було да́но взяти мир із землі та щоб убивали один о́дного. І меч великий був да́ний йому.

⁵ І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: „Підійди!“ І я глянув, — і ось кінь ворони́й. А той, хто на ньому сидів, мав вагу́ в своїй руці.

⁶ І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: „Ківш¹ пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!“

1. Грецьке χοίνιξ — хлібна міра, вистачальна людині на один день. Динарій — римська монета, денна оплата робітника.

⁷ А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: „Підійди!“

⁸ І я глянув, — і ось кінь ча́лий.¹ А той, хто на ньому сидів, на ім'я́ йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І да́на їм вла́да була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земни́ми звірми́.

1. Грецьке χλωρός — жовтавий, буланий, блідий. Церк. слов. Бледъ.

⁹ І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під же́ртівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.

¹⁰ І кли́кнули вони гучним голосом, кажучи: „Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?“

¹¹ І кожному з них да́но білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки допо́внять число їхні співслуги, і брати́ їхні, що будуть побиті, як і вони.

¹² І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, — і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волося́ний, і ввесь місяць зробився, як кров.

¹³ І на землю попа́дали зорі небесні, як фіґове дерево ро́нить свої недозрілі плоди́, коли потрясе сильний вітер.

¹⁴ І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій перга́мену, і кожна гора, і кожен о́стрів порушилися з своїх місць.

¹⁵ І зе́мні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, — поховались у печери та в скелі гірські́,

¹⁶ та й кажуть до гір та до скель: „Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву А́гнця!

¹⁷ Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто всто́яти може?“