Розкриття сьомої печатки. Нищення землі по су́рмленні шістьох анголів

¹ І коли сьому печатку розкрив, німа ти́ша настала на небі десь на півгодини.

² І я бачив сімох анголів, що стояли перед Богом. І да́но було їм сім су́рем.

³ І прийшов другий ангол, та й став перед же́ртівником із золотою кадильницею. І було йому да́но багато кадила, щоб до молито́в усіх святих додав на золотого же́ртівника, що перед престолом.

⁴ І знявся дим кадильний з моли́твами святих від руки ангола перед Бога.

⁵ А ангол кадильницю взяв, і напо́внив її огнем із же́ртівника, та й кинув на землю. І зчинилися гро́ми, і гурко́тнява, і бли́скавиці та трясіння землі.

⁶ І сім анголів, що мали сім су́рем, приготува́лися, щоб сурми́ти.

⁷ І засурми́в перший ангол, — і вчинилися град та огонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю. І спалилась третина землі, і згоріла третина дерев, і всіляка зелена трава погоріла.

⁸ І засурми́в другий ангол, — і немов би велика гора, розпа́лена огнем, була вкинена в море. І третина мо́ря зробилася кров'ю,

⁹ і померла третина морського створіння, що мають життя, і загинула третина кораблів.

¹⁰ І засурми́в третій ангол, — і велика зоря́ спала з неба, пала́ючи, як смолоски́п. І спала вона на третину річок та на водні джере́ла.

¹¹ А йме́ння зорі тій Поли́н. І стала третина води, як поли́н, і багато з людей повмирали з води, бо згі́ркла вона.

¹² І засурми́в ангол четвертий, — і вда́рено третину сонця, і третину місяця, і третину зір, щоб затьми́лася їхня третина, щоб третина дня не світила, так само ж і ніч.

¹³ І бачив, і чув я одно́го орла, що летів серед неба і кли́кав гучним голосом: „Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, від голосів сурмови́х позосталих трьох анголів, що мають сурми́ти!“