Про духовні да́ри

¹ А щодо духовних да́рів, то не хо́чу я, браття, щоб не відали ви.

² Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.

³ Тому́ то кажу́ вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: „Нехай ана́тема буде на Ісуса“, і не може сказати ніхто: „Ісус — то Госпо́дь“, як тільки Духом Святим.

⁴ Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий.

⁵ Є й різниця між служі́ннями, та Господь той же Самий.

⁶ Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.

⁷ І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь.

⁸ Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом,

⁹ а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом,

¹⁰ а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов.

¹¹ А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.

¹² Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос.

¹³ Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним.

¹⁴ Бо тіло не є один член, а багато.

¹⁵ Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона?

¹⁶ І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно?

¹⁷ Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?

¹⁸ Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів.

¹⁹ Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б?

²⁰ Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне.

²¹ Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“.

²² Але чле́ни тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.

²³ А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,

²⁴ а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,

²⁵ щоб поді́лення в тілі не було́, а щоб чле́ни одна́ково дбали один про о́дного.

²⁶ І коли те́рпить один член, то всі чле́ни з ним те́рплять; і коли один член пошано́ваний, то всі члени з ним тішаться.

²⁷ І ви — тіло Христове, а зосібна — ви чле́ни!

²⁸ А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови.

²⁹ Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?

³⁰ Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють?

³¹ Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу!