У Церкві говоріть тільки зрозумілою мовою!

¹ Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.

² Як гово́рить хто чужою мовою,¹ той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.

1. Грецьке γλω̃σσα — мова, говірка, чужа мова, незрозуміла мова.

³ А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влений, і на розраду.

⁴ Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.

⁵ Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.

⁶ А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?

⁷ Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?

⁸ Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?

⁹ Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!

¹⁰ Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!

¹¹ І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.

¹² Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!

¹³ Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.

¹⁴ Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!

¹⁵ Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.

¹⁶ Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.

¹⁷ Ти дякуєш добре, але не будується інший.

¹⁸ Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.

¹⁹ Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!

²⁰ Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!

²¹ У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.

²² Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.

²³ А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?

²⁴ Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,

²⁵ і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“

²⁶ То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!

²⁷ Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!

²⁸ А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!

Пророки в Церкві

²⁹ А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.

³⁰ Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!

³¹ Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!

³² І ко́ряться духи пророчі пророкам,

³³ бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.

Хай мовчить жінка в Церкві

Як по всіх Церквах у святих, —

³⁴ нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.

³⁵ Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!

У Церкві нехай бу́де все благопристойно!

³⁶ Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?

³⁷ Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!

³⁸ Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!

³⁹ Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

⁴⁰ Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!