Хто служить вівтареві, з вівтаря має частку

¹ Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апо́стол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, — то не справа моя перед Господом?

² Коли я не апо́стол для інших, то для вас я апостол, — ви бо печа́ть мого апо́стольства в Господі.

³ Оце оборона моя перед тими, хто судить мене.

⁴ Чи ми права не маємо їсти та пити?

⁵ Чи ми права не маємо водити з собою сестру́, дружи́ну, як і інші апо́столи, і Господні брати, і Ки́фа?¹

1. Ки́фа — апостол Петро-Симон. пор. Ів 1. 42.

⁶ Хіба я один і Варна́ва не маємо права, щоб не працювати?

⁷ Хто коштом своїм коли служить у ві́йську? Або хто виноградинка садить, — і не їсть з його плоду? Або хто ота́ру пасе, — і не їсть молока від ота́ри?

⁸ Чи я тільки по-лю́дському це говорю́? Хіба ж і Зако́н не говорить цього?

⁹ Бо в Зако́ні Мойсеєвім писано: „Не в'яжи рота волові, що молотить“. Хіба за волів Бог турбується?

¹⁰ Чи говорить Він зо́всім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати ора́ч, а моло́тник — молотити з надією мати частку в своїм сподіва́нні.

¹¹ Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо́ ми ваше тілесне?

¹² Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили́ цього права, та все те́рпимо, аби перешкоди якої Христовій Єва́нгелії ми не вчинили.

¹³ Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтаре́ві, із вівтаря́ мають частку?

¹⁴ Так і Госпо́дь наказав проповідникам Єва́нгелії жити з Єва́нгелії.

¹⁵ Але з того нічого не вжив я. А цього́ не писав я для того, щоб для мене так було́. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто зні́вечив хвалу мою!

Будь слугою для всіх

¹⁶ Бо коли я звіщаю Єва́нгелію, то нема чим хвалитись мені, — це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Єва́нгелії!

¹⁷ Тож коли це роблю́ добровільно, я маю нагоро́ду; коли ж недобровільно, то виконую службу дору́чену.

¹⁸ Яка ж нагорода мені? — Та, що, благові́стячи, я безкори́сливо проповідував Христову Єва́нгелію, не використо́вуючи особистих прав щодо благові́стя.

¹⁹ Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.

²⁰ Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзако́нних — був, як підзако́нний, хоч сам підзако́нним не бувши, щоб придбати підзако́нних.

²¹ Для тих, хто без Зако́ну, — я був беззако́нний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.

²² Для слаби́х, — як слаби́й, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.

²³ А це я роблю́ для Єва́нгелії, щоб стати її спільником.

Робіть так, щоб перемогти

²⁴ Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб оде́ржали ви!

²⁵ І кожен змагу́н від усього стримується; вони ж — щоб тлінний прийняти вінок, але ми — щоб нетлінний.

²⁶ Тож біжу́ я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи́.

²⁷ Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати само́му негі́дним.