Свята Євангелія від

Івана

Бог Слово

¹ На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.

² Воно в Бога було на поча́тку.

³ Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.

⁴ І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.

⁵ А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.

⁶ Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.

⁷ Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

⁸ Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.

⁹ Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.

¹⁰ Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.

¹¹ До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.

¹² А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,

¹³ що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

¹⁴ І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.

¹⁵ Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.

¹⁶ А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.

¹⁷ Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.

¹⁸ Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

Іван Христитель і його свідчення про Ісуса

¹⁹ А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“

²⁰ І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.

²¹ І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“

²² Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“

²³ Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.

²⁴ Посланці ж із фарисеїв були́.

²⁵ І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“

²⁶ Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.

²⁷ Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.

²⁸ Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.

Як Іван Христитель пізнав Христа

²⁹ Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!

³⁰ Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.

³¹ І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.

³² І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.

³³ І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.

³⁴ І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“

Перші учні Ісуса

³⁵ Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.

³⁶ І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“

³⁷ І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.

³⁸ А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“

³⁹ Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.¹

1. Цебто, коло години четвертої дня.

⁴⁰ А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.

⁴¹ Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.

⁴² І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.¹

1. Арамейське kefa — камінь. Грецьке πέτρος так само камінь, звідси Петро.

⁴³ Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“

⁴⁴ А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.

⁴⁵ Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.

⁴⁶ І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“.

⁴⁷ Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“

⁴⁸ Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.

⁴⁹ Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“

⁵⁰ Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“

⁵¹ І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.