Уздоровлення сліпоро́дженого

¹ А коли Він прохо́див, побачив чоловіка, що сліпим був з наро́дження.

² І спитали Його учні Його, говорячи: „Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?“

³ Ісус відповів: „Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.

⁴ Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надхо́дить он ніч, коли жоден нічо́го не зможе виконувати.

⁵ Доки Я в світі, — Я Світло для світу“.

⁶ Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з сли́ни грязи́во зробив, і очі сліпому пома́зав грязи́вом,

⁷ і до нього промовив: „Піди, умийся в ставку́ Сілоа́м“¹ (визначає це „По́сланий“). Тож пішов той і вмився, — і вернувся видю́щим.

1. Гебрейське Šiloah — послання, або посланець.

⁸ А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: „Чи ж не той це, що сидів та просив?“

⁹ Говорили одні, що це він, а інші казали: „Ні, — подібний до нього“. А він відказав: „Це я!“

¹⁰ І питали його: „Як же очі відкрились тобі?“

¹¹ А той опові́да́в: „Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязи́во зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: „Піди в Сілоа́м та й умийся“. Я ж пішов та й умився, — і став бачити“.

¹² І сказали до нього: „Де Він?“ Відказує той: „Я не знаю“.

¹³ Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.

¹⁴ А була то субота, як грязи́во Ісус учинив і відкрив йому очі.

¹⁵ І знов запитали його й фарисеї, я́к видющим він став. А він розповів їм: „Грязи́во поклав Він на очі мені, а я вмився, — та й бачу“.

¹⁶ Тоді деякі з фарисеїв казали: „Не від Бога Оцей Чоловік, — бо суботи не де́ржить“. А інші казали: „Як же чу́да такі може грішна люди́на чинити?“ І незгода між ними була́.

¹⁷ Тому зно́ву говорять сліпому: „Що́ ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі?“ А той відказав: „Він Пророк!“

¹⁸ Юдеї проте́ йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батькі́в того прозрілого.

¹⁹ І запитали їх, кажучи: „Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?“

²⁰ А батьки його відповіли́ та сказали: „Ми знаєм, що цей — то наш син, і що він народився сліпим.

²¹ Але я́к тепер бачить, — не знаємо, або хто йому очі відкрив, — ми не відаємо. Поспитайте його, — він дорослий, хай сам скаже про себе“.

²² Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змо́вились, — як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.

²³ Ось тому говорили батьки його: „Він дорослий, — його поспитайте“.

²⁴ І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: „Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік“.

²⁵ Але він відповів: „Чи Він грішний — не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!“

²⁶ І спитали його: „Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?“

²⁷ Відповів він до них: „Я вже вам говорив, — та не слухали ви. Що́ бажаєте зно́ву почути? Може й ви Його учнями хочете стати?“

²⁸ А вони його вилаяли та й сказали: „То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.

²⁹ Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, — звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо“.

³⁰ Відповів чоловік і сказав їм: „То́ ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, — а Він мені очі відкрив!

³¹ Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, — того слухає Він.

³² Відвіку не чу́вано, щоб хто очі відкрив був сліпому з наро́дження.

³³ Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити“.

³⁴ Вони відповіли́ та й сказали йому: „Ти ввесь у гріхах народився, — і чи тобі нас учити?“ І геть його вигнали.

³⁵ Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: „Чи віруєш ти в Сина Божого?“

³⁶ Відповів той, говорячи: „Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?“

³⁷ Промовив до нього Ісус: „І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою — то Він!“

³⁸ А він відказав: „Я вірую, Господи!“ І вклонився Йому.

³⁹ І промовив Ісус: „На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видю́щі щоб стали незрячі“.

⁴⁰ І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: „Чи ж і ми невидю́щі?“

⁴¹ Відказав їм Ісус: „Якби ви невидю́щі були, то не мали б гріха́; а тепер ви говорите: „Бачимо“, — то й ваш гріх зостається при вас!