Ми сини, не раби

¹ Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,

² але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.

³ Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.

⁴ Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,

⁵ щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.

⁶ А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“

⁷ Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.

Пильнуйте про добре постійно!

⁸ Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.

⁹ А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?

¹⁰ Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.

¹¹ Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?..

¹² Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!

¹³ І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,

¹⁴ ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!

¹⁵ Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!

¹⁶ Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?

¹⁷ Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.

¹⁸ То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.

¹⁹ Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!

²⁰ Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.

Ми сини вільної!

²¹ Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?

²² Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.

²³ Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.

²⁴ Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.

²⁵ Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.

²⁶ А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!

²⁷ Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“

²⁸ А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!

²⁹ Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

³⁰ Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.

³¹ Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!