Доля єрусалимського храму

¹ І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“

² Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“

Ознаки кінця віку

³ Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:

⁴ „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“

Ознаки набли́ження кінця віку

⁵ Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.

⁶ Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.

⁷ І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.

⁸ „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.

⁹ Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.

¹⁰ Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.

¹¹ Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.

¹² І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.

¹³ І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!

Спусто́шення Єрусалиму

¹⁴ Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.

¹⁵ І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.

¹⁶ І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.

¹⁷ Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!

¹⁸ Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!

Появлення неправдивих христів і пророків

¹⁹ Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.

²⁰ І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.

²¹ Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.

²² Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.

²³ Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.

З'явлення Сина Людського

²⁴ Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.

²⁵ і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.

²⁶ І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.

²⁷ І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.

²⁸ Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.

²⁹ Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.

³⁰ Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!

³¹ Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!

Будьмо готові, бо ча́су кінця віку ніхто не знає

³² Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.

³³ Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!

³⁴ Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.

³⁵ Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.

³⁶ Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.

³⁷ А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“