Переобра́ження Господнє

¹ А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осі́бно на го́ру високу.

² І Він перед ними переобрази́вся¹ : обличчя Його, як те сонце, зася́ло, а одежа Його стала біла, як світло.

1. Грецьке μετεμορφώθε, латинське, transfiguratus est церк. слов. Преwбразисж, — змінився, прийняв інший вигляд.

³ І ось з'явились до них Мойсей та Ілля́, і розмовляли із Ним.

⁴ І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Господи, до́бре бути нам тут! Коли хочеш, поста́влю оту́т три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“.

⁵ Як він ще говорив, ось хмара ясна заслони́ла їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав. Його слухайтеся!“

⁶ А почувши, попа́дали учні долі́лиць, і полякалися сильно.

⁷ А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: „Уставайте й не бійтесь!“

⁸ Звівши ж очі свої, ніко́го вони не побачили, окрім Само́го Ісуса.

⁹ А коли з гори схо́дили, заповів їм Ісус і сказав: „Не кажіть ніко́му про це виді́ння, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскре́сне“.

Перед Ісусом мав прийти Іван

¹⁰ І запитали Його учні, говорячи: „Що́ це книжники кажуть, ніби треба Іллі́ перш прийти?“

¹¹ А Він відповів і сказав: „Ілля́, правда, при́йде, і все приготу́є.

¹² Але́ кажу вам, що Ілля́ вже прийшов був, — та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли. Так і Син Лю́дський має страждати від них“.

¹³ Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.

Уздоровлення сновидного

¹⁴ І як вони до наро́ду прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навко́лішки впав перед Ним,

¹⁵ і сказав: „Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомі́сяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.

¹⁶ Я його був привів до учнів Твоїх, — та вони не могли вздорови́ти його“.

¹⁷ А Ісус відповів і сказав: „О роде невірний і розбе́щений, доки бу́ду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!“

¹⁸ Пото́му Ісус погрози́в йому, і де́мон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!

Хто вірує, той не має нічого неможливого

¹⁹ Тоді підійшли учні насамоті́ до Ісуса й сказали: „Чому ми́ не могли його вигнати?“

²⁰ А Він їм відповів: „Через ваше невірство. Бо поправді кажу́ вам: коли будете ви мати віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і горі оцій скажете: „Перейди́ звідси туди“, то й пере́йде вона, і нічо́го не матимете неможливого!

²¹ Цей же рід не вихо́дить інакше, як тільки молитвою й по́стом“.

Ісус удруге заповідає Свою смерть

²² Коли пробува́ли вони в Галіле́ї, то сказав їм Ісус: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук,

²³ і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскре́сне“. І тяжко вони зажурились.

Ісус дає податок на храм

²⁴ Як прийшли ж вони в Капернау́м, до Петра підійшли збирачі́ дидра́хм на храм, та й сказали: „Чи не запла́тить ваш Учитель дидра́хми?“¹

1. Дидра́хма — монета в дві драхмі. Це був річний податок на святиню, якого обов'язаний був давати кожен ізра́їльтянин.

²⁵ Він відказує: „Так“. І як він увійшов до дому, то Ісус попере́див його та сказав: „Як ти ду́маєш, Си́моне: царі зе́мні з кого беру́ть мито або пода́тки: від синів своїх, чи чужих?“

²⁶ А як той відказав: „Від чужих“, то промовив до нього Ісус: „Тож вільні сини!

²⁷ Та щоб їх не спокуси́ти, піди над море, та ву́дку закинь, і яку першу рибу ізло́виш, візьми, і рота відкрий їй, — і зна́йдеш стати́ра;¹ візьми ти його, — і віддай їм за Мене й за себе“.

1. Статир — грецька срібна монета на 4 драхмі, гебрейське шекель, серебреник, приблизно 66 центів.