Проповідь на горі

¹ І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.

² І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

Хто блаженний

³ „Блаже́нні¹ вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

1. Блаже́нний, грецьке μακάριος — щасливий, благословенний.

⁴ Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.

⁵ Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.

⁶ Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.

⁷ Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.

⁸ Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.

⁹ Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.¹

1. В ориґіналі „названі будуть“, а це гебраїзм-грецизм, треба: будуть, стануть; пор. Мт. 21. 13, Мр. 11. 17, Лк. 1. 76, Рим. 9. 26, 1 М. 2. 23, 3 М. 13. 45 і ін.

¹⁰ Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.

¹¹ Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.

¹² Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

Завда́ння апо́столів

¹³ Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

¹⁴ Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.

¹⁵ І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.

¹⁶ Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

Ісус і Старий Заповіт

¹⁷ Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.¹

1. Грецьке πληρωσαι, церковно-слов'янське исполнити. Перекладають і „допо́внити“. Пор. Мт. 23. 32.

¹⁸ Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота¹ єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.

1. Йота в тодішньому арамейському письмі (jod) була найменшою буквочкою (як ').

¹⁹ Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.

²⁰ Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!

Не гнівайтеся на свого ближнього

²¹ Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.

²² А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“,¹ підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній.²

1. Рака — ледащо, нікчемний, блазень, виродок, пустий.
2. Геєнна, або геєнна огненна — місце мук для грішників, пор. Мт. 10. 28, Мр. 9. 43, 45.

²³ Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —

²⁴ залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.

²⁵ Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі¹ ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.

1. Доки з ним зустрічаєшся ще.

²⁶ Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга¹ !

1. Грецьке κοδράντην, — дрібна монета, 1/4 римського асса, дві лепті, пор. Мр. 12. 72.

Про пожадливість, перелюб та розвід

²⁷ Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.

²⁸ А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.

²⁹ Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

³⁰ І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

³¹ Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.

³² А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.

Не кляніться

³³ Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.

³⁴ А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;

³⁵ ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

³⁶ не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.

³⁷ Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.

Не противтеся злому

³⁸ Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.

³⁹ А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.

⁴⁰ А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.

⁴¹ А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє¹ на милю² одну, — іди з ним навіть дві.

1. Грецьке άγγαρεΰσει — відбувати подорожню повинність. Від слова άγγαρος — урядовий кур'єр, який розносить накази.
2. Грецьке μιλιον — тисяча кроків.

⁴² Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.

Любіть і ворогів своїх

⁴³ Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.

⁴⁴ А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

⁴⁵ щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

⁴⁶ Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники¹ роблять?

1. Митник чи митар — збирачі державного мита (податків), зненавиджені народом.

⁴⁷ І коли ви вітаєте тільки братів¹ своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?

1. Деякі грецькі тексти дають φιλους — друзів.

⁴⁸ Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!